ІСТОРИЧНА ДОВІДКА «АНДРЕЙ ШЕПТИЦЬКИЙ – ДУХОВНИЙ ПРОВІДНИК НАЦІЇ»

Роман - Марія - Олександр Шептицький народився 29 липня 1865 року в селі Прилбичі Яворівського повіту на Львівщині. Він походив з однієї із найдавніших і найзаможніших українських боярських родів Галичини.

Початкову освіту здобув вдома. Навчався в гімназії у Кракові, в університеті у Вроцлаві, в колегії єзуїтів у Хирові. У 1888 Шептицький вступив до Добромильського монастиря отців Василіян, де склав чернечі обіти і прийняв ім’я Андрей. Одночасно він продовжував навчання у Краківському університеті. В 1892 єпископ Юліан Пелеш висвячує його на священника.

З 1901 року – митрополит Української греко-католицької церкви. За його ініціативою у 1905 був створений Львівський національний музей а в 1914 -  український університет у Львові.

Шептицький багато подорожував з духовною місією. Але де б він бував, чи то в Італії, чи Великобританії, Бельгії, Канаді, чи США, завжди відстоював права українців. На початку Першої світової війни Митрополита було ув’язнено. Роки вигнання у Російській імперії Шептицький використав для поширення ідей греко-католицької церкви.

У роки Другої світової війни Андрей Шептицький залишався духовним лідером українців. З його благословення 30 червня 1941 року проголошено Акт відновлення Української держави.

У роки Голодомору видав пастирське послання на підтримку голодуючих і зібрав декілька вагонів зерна. Ця допомога в Україну не потрапила, бо радянська влада заперечувала сам факт голоду і відмовлялася від будь-якої допомоги. 

У роки Голокосту налагодив мережу порятунку євреїв. Причетний до порятунку 200-та єврейських дітей, 15 із яких переховувалися у митрополичій резиденції.

Митрополит Андрей Шептицький здійснив реформу богословської освіти, яка надала можливість готувати високоосвіченних священників. Увів у церковне богослужіння живу українську мову. Створив у Львові вісьмикласну класичну гімназію, підтримував українське приватне шкільництво, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства.

Помер Андрей Шептицький 1 листопада 1944 року. Львів прощався зі своїм наставником п’ять днів. Похований був у підземеллі собору Святого Юра.

ПАТРІОТИЧНА ГОДИНА "НЕЗГАСИМИЙ СВІТОЧ СВОБОДИ УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВНОСТІ"

 

Творча імпреза «Ділимося прочитаним: Галина Пагутяк»

Галина Пагутяк – яскрава письменниця нової літературної генерації, безсумнівний майстер сучасної української прози. У своїх творах вона відкриває власну душу і багатий внутрішній світ.

Творчий доробок авторки складається з 3 десятків творів, що перекладені 5 мовами. Серед них є дитяче та доросле читво і кожна історія є своєрідною та вартою того, щоб приділити їй час.

Галині Пагутяк властиві фантастично-символічна манера письма, прорив до «вигаданого світу», потяг до містики та безнастанних пошуків спасіння людської душі у жорстокому світі.

До вершинної книги лауреата Шевченківської премії Галини Пагутяк увійшли знакові її твори – романи і повісті «Захід сонця в Урожі», «Кіт з потонулого будинку», «Книга снів і пробуджень», «Спалене листя» і кращі новели й оповідання, які по праву складають золотий фонд української прози.

Запрошуємо читачів до бібліотеки!

Любимо творчість п. Галини і вам радимо прочитати!

Година художнього читання "Правда, як життєвий принцип" (до 115-річчя від Дня народження українського письменника В. Барки) Читає Малич Вікторія.

 

Година художнього читання "Правда, як життєвий принцип" (до 115-річчя від Дня народження українського письменника В. Барки) Читає Рудакевич Софія.

 

Година художнього читання «Правда, як життєвий принцип»(до 115-річчя від Дня народження українського письменника В. Барки)

Василь Барка– письменник родом із Полтавщини, який на весь світ заявив про Голодомор. Справжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет.

Цікаві факти з життя:

1. Барка багато пережив незгод: втеча на Кубань, війна з фашистами, оборона Кавказу, тяжке поранення, полон, гірка доля «остарбайтера», табір для «переміщених осіб» в Авґсбурзі, напіврабська праця, пошуки сенсу життя, зміна світогляду, цілковите прийняття християнської ідеології.

2. Улюблений предмет Василя Барки — література. Він захоплювався творчістю Г. Сковороди, Т. Шевченка, І. Франка, Ф.Достоєвського, М. Коцюбинського, В. Стефаника та ін.

3. Василь Барка, який сам пережив голод і бачив на власні очі жахи канібалізму, відтворив народну трагедію в романі “Жовтий князь”, не втішаючи себе надією, що цей твір колись буде видрукувано в Україні.

4. Він варив чай із піску й вважав це корисним, бо така була його власна “хімія”. Захопившись оптикою й переломленням “шкідливих для зору сонячних променів”, вирішив носити темні окуляри.

5. Він жив ідеєю “білого чернецтва” — тобто служив Богові сам, поза монастирем. Знав кілька мов, а писав тільки українською, що теж було подвигом, адже в Америці не здобудешся на великі тиражі українських книг.

На схилі літ письменник переніс інсульт, і для ведення його справ було створено опікунський комітет. Останні роки провів у пансіонаті для інвалідів.

ЛІТЕРАТУРНИЙ ВЕРНІСАЖ "Є ЦІННОСТІ СВЯТІ - ЛЮБОВ, ЖИТТЯ, РОДИНА" (до Дня Родини)

Родина - це найдорожчий і цінний скарб. Тому в всеукраїнський день родини бажаємо, щоб вона була тихою і затишною гаванню. Нехай підтримка найрідніших допомагає впорається з будь-якими труднощами. Нехай всередині сім'ї та в Україні буде мир і любов!