Івану Франку - 165!

"До невмирущих джерел творчості І.Франка" - під такою назвою в бібліотеці-філії №2 для дорослих відбувся сьогодні літературний флеш-моб.

Упродовж своєї 40-літньої творчої активності Франко надзвичайно плідно працював не лише як письменник (поет, прозаїк, драматург) і перекладач, а й як літературний критик і публіцист, багатогранний учений - літературо-, мово-, перекладо- й мистецтвознавець, етнолог і фольклорист, історик, соціолог, політолог, економіст та філософ.

Читайте твори видатного українця за кожної нагоди!

З Днем Народження,Великий Каменяре!

 Івану Франку-165!

Цікаві та маловідомі факти про життя Івана Франка:

1. І.Франко на сьогодні є єдиним українським поетом, який номінувався на здобуття Нобелівської премії з літератури.

2.І.Франко відомий своїм інтересом до індійської культури, він вивчав літературу, філософські твори, тексти Вед на санскриті. Сам він говорив: “Жаль, що я не орієнталіст”. Серед перекладів Івана Франка – біблійна “Книга Буття”.

 3.Після свого другого арешту 1880-го Франко ледь не помер з голоду. Тоді за тиждень у готелі він написав повість “На дні” й на останні гроші надіслав її до Львова. Після того три дні жив на 3 центи, знайдені на березі річки Прут – цих грошей вистачило хіба на одну хлібину. А коли їх не стало, лежав без пам’яті, без сил. Врятував Франка від голоду старий служитель готелю.

 4.Іван Франко був відомий своїми атеїстичними поглядами. Про це згадував отець Макарій:     “ Франко майже від перших хвилин свого виступу аж до смерті був у нас головним пропагатором виразного атеїзму, що той атеїзм пропагував і в своїх популярно-наукових писаннях, і в своїй поезії. Пригадуємо, що атеїзм був увесь час головним стовпом його світогляду,  коли Франко умирав, відвідав його піп Т. Галущинський і умовляв помиритися з Господом Богом і з церквою, в котрій він, Франко, родився та котру поборював ціле своє життя. Та отримав від Франка відповідь: “А що на те сказала б молодіж, котру я ціле життя вчив не вірити в Бога?” Помер несповіданий і нерозкаяний”.

5. І. Франко смачно готував каву, збирав і любив їсти гриби й рибу, що сам ловив, понад усе любив збирати гриби. 

6. Іван Якович знав аж 14 мов, причому перекладав твори 48-ми мовами. Цей феномен запам’ятовування іноземних слів, мабуть, пояснюється тим фактом, що письменник був спраглий до мов і багато практикувався.

7. Серед псевдонімів та криптонімів письменника - Мирон, Мирон Сторож, Мирон Ковалишин і навіть Джеджалик.

8.Містом Івана Франка називають Львів, бо саме у Леополісі письменник прожив близько сорока років. Одним із найвідоміших університетів України є саме Львівський Університет, який носять ім’я літератора.

9.Коли письменник навчався в гімназії, одним із його захоплень була книга. Саме тому митець зібрав досить велику бібліотеку, котра містила близько 500 примірників. Причому колекція налічувала книги українською, польською, німецькою та іншими мовами.

10. І.Франко був надзвичайно працьовитим. Адже протягом сорока років його творчого життя він кожних два дні створював якийсь новий літературний шедевр. З-під пера Івана Яковича виходили вірші, повісті, романи, новели, різноманітні монографії. Уявіть собі, що кожного року друкувалося 5-6 його книжок.

"Іван Франко : син України, велич світова" /До 165 - річчя від дня народження /

Онлайн – вікторина: «Не вмре поезія – не згине сила духу».

1. Село, де народився Іван Франко. (Нагуєвичі).

2. Ким був батько Івана? (Ковалем).

3. Як звали Франка в дитинстві? (Ясьо).

4. Оповідання, яке написав Франко на основі правдивої історії, що відбулася у школі в Ясениці Сільній. Який предмет був розкішшю для школяра на той час? - ("Олівець").

5. Прізвище матері письменника. (Марія Кульчицька).

6. Cкільки псевдонімів було у Івана Франка?(Джеджалик, Брут Хома, Мирон, Живий, Кремінь, Марко, (близько 100 псевдонімів).

7. Які учні сиділи у тогочасних школах за "ослячою партою"? (Найслабші у навчанні).

8. Як Франко - гімназист заробляв собі на проживання? (Працюючи інструктором).

9. Прізвище гімназиста родом з прикарпатського села Лолин, інструктором якого був Іван (у сестру якого згодом закохався). (Рошкевич).

10. Поема Франка, написана в 1905 році, що відображає епізод з історії єврейського народу? ("Мойсей").

11. Сучасна назва Нагуєвичів, села, де народився письменник? (Село Івана Франка).

12. Повість про напад монголів на Україну, написана письменником для літературного конкурсу? ("Захар Беркут").

13. Якими мовами писав Франко свої твори? (Іван Франко писав твори не лише українською, а й польською, німецькою та іншими мовами).

14. Де продовжив своє навчання Франко після закінчення Дрогобицької гімназії? (Львівський університет).

15. Кількість арештів Франка? (3).

16. Що стало поштовхом до розриву між Франком і Ольгою Рошкевич? (Арешт Франка).

17. Скільки дітей було у Франка? (Троє синів і донька).

18. Дружина Івана Франка, київська курсистка Ольга Хорунжинська віддає свій дівочий посаг, щоб допомогти чоловікові видати першу збірку поезій. Саме їй присвячена збірка, вкажіть назву. ("З вершин і низин").

19. Письменниця, в родині якої часто гостювало подружжя Франків у галицькому містечку Болехові? (Наталія Кобринська).

20. Яку кількість книжок, за спогадами синів письменника, налічувала його бібліотека? (6000).

  

Загадка "Великого Невідомого" /250 років від дня народження Вальтера Скотта/

 

Слово «винахід» ми зазвичай ототожнюємо з науково-технічним прогресом. Але ж великих відкривачів було вдосталь і в літературі. Наприклад, Вальтер Скотт – чим не винахідник? «Основоположник історичного роману», «шотландський чарівник» – одним словом, геній! Залишається тільки покопирсатися у його родоводі та вкотре переконатися, що українських генів вистачає всюди. Адже, як виявляється, Вальтер Скотт, виходець із французького королівського роду Вермандуа, був прямим нащадком Гуго Великого – сина Анни Ярославни, а значить пра–пра–правнуком самого Ярослава Мудрого. До того ж у характері письменника була специфічна українська риса – терплячість: незважаючи на ляпаси, які час від часу давало йому життя, Скотт наполегливо та натхненно працював у шахтах історії, видобуваючи на поверхню скарби світової літератури. Тож йому можна сміливо присвятити слова вченого Жоржа Луї де Бюффона: «Геній є не що інше, як обдарованість великим терпінням».

Якби біографію Вальтера Скотта розглядали прихильники психоаналізу, вони б, певно, дуже втішалися: сам письменник говорив, що його життєвий шлях побудований на дитячих враженнях – як хороших, так і не дуже. У сім’ї Вальтера з дванадцяти дітей вижило тільки шестеро. До того ще й життя виявилось до хлопчика не надто лагідним. Мало того, що він був хворий на дитячий параліч, який зробив його калікою, то ще й няньки траплялися нездорові фізично або морально. Перша ледь не заразила хлопчика туберкульозом, друга, збожеволівши через нещасливе кохання, хотіла вилити свій біль на дитину: принесла Вальтера на болото й уже зібралася перерізати йому горло, як зупинилася, вражена милою дитячою усмішкою. Хвороби раз-по-раз знесилювали тіло хлопчини, життя трималося на ниточці. Коли ситуація була зовсім нікудишньою, дитину загортали в гарячу слизьку шкіру щойно вбитої вівці та напували козячим молоком із медом. Саме таким був перший спогад Скотта про найраніші роки життя. Пізніше лікування було не набагато приємнішим. Наприклад, після крововиливу в кишечник Скотт мусив спати при відчинених вікнах, в той час, як на вулиці лютував мороз…

Коли Вальтер Скотт закінчив Единбурзьку середню школу, він опинився на роздоріжжі. З одного боку шалено вабила літературна діяльність, з іншого – великі перспективи обіцяло заняття юриспруденцією, адже його батько був адвокатом. До того ж юридична освіта в той час була доволі престижною, здобути її прагнули люди з різними вподобаннями. Вибрати щось одне було складно, тож Скотт вирішив поєднати.

1792 року митець отримав звання адвоката й став фахівцем із шотландського права. Одночасно він захопився вивченням німецької мови й літератури та написанням великої поеми «Завоювання Гранади».

Переживши чотири інсульти, втративши дружину, врешті, вичавивши з себе всі сили, Скотт не довго ще борсався у тенетах життя. Залишив по собі величезну творчу спадщину – десятки томів, літературний винахід – «історичний роман», і мемуари, очевидно, спрямовані на те, щоб майбутні біографи Вальтера Скотта керувалися достовірною інформацією. Таким вже був найвідоміший з нащадків Ярослава Мудрого – любив, щоб все було правдиво і чесно, по–князівськи.

17 цікавих фактів про Вальтера Скотта:

1. Вальтер Скотт вважається родоначальником історичного роману.
2. У батьків Скотта народилося 13 дітей, включаючи і його самого, проте живими залишилося тільки шестеро з них.
3. За роки свого життя Вальтер Скотт написав 9 поем, 28 романів і безліч нарисів і статей.
4. Цікавий факт, що більшу частину накопичених знань письменник отримав не в школі, а за допомогою самоосвіти. Володіючи феноменальною пам’яттю, він запам’ятовував величезні обсяги інформації. Завдяки цьому, йому не потрібно було вивчати будь-які матеріали перед написанням своїх творів.
5. У дитинстві Вальтера Скотта частково паралізувало, в результаті чого його кінцівка стала майже нерухомою. У зв’язку з цим він до кінця життя кульгав на праву ногу.
6. Чи знаєте ви, що в дитинстві Вальтер найчастіше вивчав античну літературу? Пізніше він захопився творчістю німецьких поетів, заради чого навіть вивчив німецьку, щоб читати твори в оригіналі.
7. У 42-річному віці Скотт опублікував свій перший історичний роман.
8. Мало кому відомий той факт, що автором слова «фрілансер» є Вальтер Скотт. Вперше він вжив його в одному зі своїх праць для позначення вільнонайманого солдата.
9. Під час навчання в школі Вальтер Скотт утворив поетичне співтовариство.
10. Цікаво, що натхненням для Скотта були подорожі по рідній Шотландії. Зокрема, він записував народні казки і легенди, почуті від співвітчизників.
11. Незважаючи на кульгавість, Вальтер приділяв велику увагу спорту. Мало того, він навіть став непоганим альпіністом, підкоривши не одну гірську вершину.
12. Цікавий факт, що всі свої романи Скотт видавав інкогніто, яке було розкрито тільки за 5 років до смерті літератора.
13. Вальтер Скотт був великим любителем історії. Він захоплювався різними археологічними знахідками і навіть мав невелику колекцію з різних артефактів.
14. У колекції Скотта була пасмо волосся Наполеона Бонапарта.
15. Вальтер Скотт високо оцінював творчість Джейн Остін, яка на той час ще не мала великої популярності в суспільстві.
16. У 1971 р. до 200-річчя з дня народження Вальтера Скотта у Британії випустили поштову марку.
17. Дивно, але Марк Твен негативно відгукувався про творчість Скотта.

 У 1820 році Скотт написав історичний роман ''Айвенго'' який став найпопулярнішим з усіх його романів. Історичний жанр - один з найпопулярніших в літературі. Знаменитий англійський письменник належить до числа тих рідкісних авторів, у яких історична форма органічно взаємодіє з художньою. Глибоко люблячи і знаючи епоху Середньовіччя, він зумів оживити і зробити ближче до нової епохи діяння, покриті пилом століть. Тому романи Вальтера Скотта надзвичайно затребувані у читача. І з роками популярність цих книг не меркне.

Афоризми  письменника:

• Більше душ вбито срібною монетою, ніж тіл мечем.
• Довгі язики ... сіють ворожнечу між сусідами і між народами.
• Коли на багатому килимі з'являється брудна пляма, дурень вказує на неї пальцем, а розумний прикриває плащем.
• Люди нерідко звалюють на долю те, що є прямим наслідком їх власних буйних пристрастей.
• Менше скажеш слів, швидше зробиш справу.
• Навіть найбільші вчені не завжди наймудріші люди на світі!
• Найтихіші води - вони ж і найглибші; і найнебезпечніший ворог - це той, хто ніколи не погрожує, поки не завдасть удару.
• Немає на світі небезпечнішого ворога, ніж ображений друг і повірений.
• Нерозумно озиратися назад, коли потрібно їхати вперед.
• Ніколи не будь таким дурнем, щоб вважати себе розумнішими за інших.
• Нічого хвалитися своєю перевагою, поки вона не підтверджена справою.
• Нужда навчить всьому, мій друже. Нужда - матір сміливості.
• Після друга важливіший за всіх для тебе твій ворог, а всі інші люди занадто байдужі, щоб про них думати.
• Проступок, хоч і може викликати тимчасове благополуччя, ніколи не приносить справжнього щастя.
• Ті, кому не страшна смерть, здатні на все.
• Тільки злі люди зла бояться.
• Туман ховає прірву від тих, кому судилося в неї впасти.
• Хто творить добро, маючи необмежену можливість робити зло, той гідний похвали не тільки за скоєне добро, а й за все те зло, якого він не робить.

Богдан Мельничук: словом прозовим і поетичним!

 Літературний ONLINE – мікс:

Доля вигаптувала йому узори життєвого шляху на одній літературно – мистецькій канві. Він живе словом і його живить слово – так з’являються на світ нові книги прози та поезії…