З книжкової полички бібліотеки:
Тарас Прохасько "Так, але..."
Тарас Прохасько, який віддавна обіцяє нам написати роман, знову його не
написав. Зате написав – у своєму ні з ким не сплутувальному стилі – серію
шкіців чи, може, есеїв. Про що? Про одне й те саме: про майбутнє, яке було
давно, і про все, що вже є, але не знати, як довго ще буде. Зокрема – про такі
прості речі, як балькони й фіранки, світло й каміння, гойдалки й туалети,
проходи містом і знімання фільму в Карпатах, формула щастя і фактор впливу,
бабінтон і зельбсферштендліх тощо. А також про те, що спати треба уважно,
снідати – по-своєму, а дивитися – зміщуючи візир. Так, але не це тут головне.
Бо головний тут – тип оповіді, в якому рефлексії стають елементами сюжету й
оприявнюються не як написані постфактум, а як проговорені в момент народження.
І тому ніякі це не шкіци й не есеї, а оповідання в найстрогішому значенні цього
слова.
Бібліотекар радить прочитати!
Немає коментарів:
Дописати коментар