Українські звичаї: дідух

 Такий подарунок у бібліотеку напередодні свят отримали від

 ГО "Український лад ".

 Започатковує Різдвяні свята дідух — символ-знак, який вноситься до хати на Святий вечір, і є сигналом про початок святвечірньої обрядовості. 

Його ще називають: дід, коляда,колядник, сніп, король, дідок) — українська 

різдвяна прикраса— символ урожаю, добробуту, багатства, безсмертного предка, зачинателя роду, духовного життя українців, оберега роду. 

Цей давній обряд засвідчує те, з якою великою шаною й повагою ставилися пращури до свого родоводу.

Дідухом називають усе те, що господар і його старший син приносять на Святвечір першими до хати — це житній, пшеничний або вівсяний сніп, якого господар ставить на покуть, околіт обмолоченої соломи та жмут сіна, які старший син відповідно стелить на долівку та на стіл під обрус (якщо в сім‘ї немає дітей чоловічої статі, то все це робить лише господар).

Дідуха робили з першого зажинкового чи останнього обжинкового снопа. 

Дідух ставили на найпочесніше у хаті місце — під образами. Він перебував в оселі до Нового року або до Водохреща.

Навесні дідуха спалювали на знак закінчення зими.