Читання допомагає у складні часи!
Тетяна Цой «Мені байдуже, що люди скажуть».
Колись давно, ще в
минулому столітті, маленька дівчинка, яка жила в невеликому, забитому Богом
селі, мріяла про те, що коли виросте, обов’язково розкаже всім охочим про життя
сільських українських дівчат, жінок і бабусь – важке і безпросвітне, але
високодуховне і жертовне, про жіночі долі, що перемелювалися в жорнах лихоліть,
воєн і революційних потрясінь, та залишалися чистими і вірними своїм ідеалам і
любові до рідних людей і свого краю. Перед вами книга, яка втілила дитячі мрії
авторки – розповісти про життя і побут сільських українок трьох поколінь в часи
становлення радянської влади, фашистської окупації і післявоєнного часу. Але
основним лейтмотивом, що проходить червоною ниткою, є кохання – як виклик сірій
буденності, як паросток, що пробивається крізь асфальт, як вода для спраглого в
пустелі. Кохання дає наснагу до життя, народження і виховання дітей,
продовження свого роду і генетичного коду нації. Герої в книзі – справжні, їхнє
життя, добрі справи і помилки – теж. Вони живуть, як жили до них різні
покоління, витримуючи важкі, часом за межею можливого, випробування, знаходячи
свої шляхи і мету в житті.
Бібліотекар радить прочитати!
Немає коментарів:
Дописати коментар