Бліц
– опитування відомих людей м. Тернополя.
1.
Прізвище,
ініціали.
Гридін Сергій Володимирович, але я не з
Тернополя, а зі Здолбунова 😊
2.
Перша
казка Вашого дитинства?
Не пам’ятаю! Це було дуууже давно. Перша, яка
запам’яталась до цього часу, це збірка «Латиські народні казки».
Там було багато класних творів і просто потрясні кольорові малюнки.
3.
Як
рано (в якому віці) почали писати самі?
Я
почав писати в досить дорослому віці – коли мені виповнилось 39 рочків))
4.
Книга,
яку Ви зараз читаєте?
Василь
Шкляр, «Характерник»
5.
До
якого твору повертаєтеся неодноразово, що перечитуєте?
Останні кілька років майже не перечитую книжки.
Можливо тому, що є багато новинок і дуже мало часу.
6.
Що
легше: писати (творити) чи читати?
Цікаве запитання! Легше читати. Можна критикувати по
ходу автора, звертаючи увагу на його
помилки і різні невідповідності😊 Після того як почав писати сам, читати
і цікавіше, і важче, адже багато на що звертаєш увагу і іноді слідкуєш не
тільки за сюжетом.
7.
Що
бракує сучасним бібліотекам? Який формат Ви би запропонували?
Сучасним бібліотекам, особливо в маленьких містечках
і селах, бракує нових книжок, маючи які іноді можна закрити очі навіть на не
найкращі умови праці. Формат роботи бібліотеки залежить від конкретної людини
(бібліотекаря) і її бажання працювати, тому універсальних пропозицій тут бути
не може. Єдине чого не хотілося б, аби бібліотека перетворювалась на комп’ютерний клуб із повною втратою своїх першочергових
функцій.
8.
На
Вашу думку, що переможе: книга у паперовому друці чи електронний варіант?
Переможе якісний текст не залежно від того, в якому
вигляді він з’явився. Комусь зручніше читати з планшета, а хтось
насолоджується запахом книги і любить гортати сторінки. Я думаю, що тут сили
поступово розподіляться приблизно 50 на 50, принаймні на найближчих кілька
років.
9.
Що
порадите прочитати нашим читачам?
Перечитайте Стівена Кінга. На карантині його твори
чомусь сприймаються зовсім по-іншому. 😊
10.
Над
чим працюєте зараз?
За майже два місяці карантину написав вже три книги,
причому для різних аудиторій. Почав з підліткової, плавно перейшов до дитячої -
четвертої частини «Федька, прибульця з інтернету» (з якого, власне, все колись
і почалося), а кілька днів тому закінчив роботу над містично-детективною
повістю для дорослих.
Бонус для наших читачів: уривок власних улюблених творів,
віршів тощо.
Мої твори, коли вони вже стали книжками, я не дуже
люблю і зазвичай їх не перечитую (аби не думати, що можна було зробити і краще 😊), а от ці рядки люблю надзвичайно:
Щоб ці ліси не вимерли, як тур,
щоб ці слова не вичахли, як руди.
Життя іде і все без коректур,
і як напишеш, так уже і буде.
Але не бійся прикрого рядка.
Прозрінь не бійся, бо вони як ліки.
Не бійся правди, хоч яка гірка,
не бійся смутків, хоч вони як ріки.
Ліна Костенко
Немає коментарів:
Дописати коментар