вівторок, 15 червня 2021 р.

Івану Миколайчуку – 80!

 

Іва́н Васи́льович Миколайчу́к — український кіноактор, кінорежисер, сценарист. Лауреат Шевченківської премії 1988 року. Зіграв 34 ролі в кіно, написав 9 сценаріїв та має дві режисерські роботи.

Його називали душею поетичного кіно, аристократом духу, блискучим самородком. «Я не знаю більш національного, більш народного генія», – захоплено  відгукувався про нього Сергій Параджанов. Доля послала йому 34 ролі у фільмах, більшість із яких увійшли до золотої колекції українського кіно. А, може, тому й увійшли, що їх пропустив через своє серце, засвітив своїми, одному йому притаманними, барвами Іван Миколайчук.

Він відійшов у Вічність на 47-му році життя. Майже як Шевченко, з якого почалася його кінематографічна кар’єра. Майже як Стус. Навіть у цьому в царині нашого духу вони несподіваним чином поєдналися.

З подачі Івана Миколайчука у фільмі «Пропала грамота» вперше прозвучав «Козацький марш» Євгена Адамцевича.

Іван Миколайчук прекрасно грав на багатьох музичних інструментах: сопілці, роялі, цимбалах, скрипці, баяні, трубі, арфі.

Старого діда Іван Миколайчук зіграв у 12 років.

За кількістю нагород «Тіні забутих предків» увійшли до Книги рекордів Гіннеса.

У фільмі «Білий птах з чорною ознакою» Іван Миколайчук мріяв зіграти Ореста. А довелося - Петра.

У фільмі «Вавілону ХХ»  Іван Миколайчук зіграв самого себе.

Іван Миколайчук дуже любив Сковороду, часто повторював його «Світ ловив мене, але не спіймав».

Він відійшов тихо 3 серпня 1987 року, лишивши нам свої фільми, як вічну загадку любові. Сергій Параджанов назвав Миколайчука своїм учителем…

Він жив для нас…

Я не тривожу вічний спокій,
Лиш ворохоблю теплий спомин,
Аби свідомість розбудити
Й словами правду воскресити.
Він жив для нас, для нас старався:
Писав, знімав, грав, віддавався
Увесь до краплі, до граминки,
Щоб ми узріли у картинках
На білому, як сніг екрані,
Як кровоточать свіжі рани.
Йой, як болить, як він страждає,
Як мучиться… Аж серце крає,
Пече у грудях, розриває.
Із них, скалічених, вся правда
У світ зчерствілий виринає
І миром на чоло лягає.
Умиротворює, лікує, просвітлює…
А, чуєш?… Чую! 

                                    Олександра Сибаль. Івану Миколайчуку.

В бібліотеці - філії №2 для дорослих була представлена виставка робіт від учнів Мистецької школи Тернопільського мистецького фахового коледжу ім. Соломії Крушельницької (Бетлей Олеся, Бутковська Яна. Викладач Федорів Б. М.) до фільму "Білий птах з чорною ознакою", присвячена 80 річниці від дня народження І. Миколайчука.



 


Немає коментарів:

Дописати коментар

Година спілкування «Життя без обмежень, коли бібліотека поруч»! (в рамках проекту "Бібліотека обличчям до людей")

Наближається одне з найбільших християнських свят – Великдень. Всі ми чекаємо цей день з великими надіями та сподіваннями, що нарешті нас...