Іванна Блажкевич: родом і серцем з Тернопілля.
Допоможи, Боже,
Дожити хвилини,
Коли на Вкраїну
Знов Воля прилине;
Коли кінець прийде
Наших терпінь, мук;
Коли ми пірвемо кайдани із рук.
І скинувши з себе ворожу кормигу,
У вільних народів запишемось книгу.
Іванна Блажкевич –
дитяча письменниця, громадська діячка, просвітниця. Усе своє життя присвятила
боротьбі проти гнобителів українського народу. Поляки вбили її двох маленьких
донечок, а за ії голову призначили велику винагороду. За просвітництво
шовіністи били ії палицями, але вона знову ставала на захист національної
самобутності українців.
Народилася майбутня письменниця 9.10.1886 року в с. Денисові
Галичини та Козівського району Тернопільської області. Батько був
культурно - громадським діячем і народним вчителем. Мати за походженням була
полькою, але вважала себе українкою й цим дуже пишалася. Навчалася Іванна у
Львівській учительській семінарії.
То були буремні роки, українці підіймалися на боротьбу проти
катів, які століттями пригноблювали й мучили народ. Своїми полум’яними віршами
Іванна виступала проти окупантів.
Новостворена ЗУНР доручила Блажкевич очолити на території Галичини
ліквідацію жандармських відділків, республіка швидко розпалася, і почалися
масові репресії. Іванна довідавшись про арешт втекла до лісу й кілька місяців
там переховувалася. Період з 1921р. став
плодотворним у літературній діяльності Блажкевич. Її праці виходили одна за
одною, це були і п’єси, і збірки поезій, вона поринула у культурно - громадське
життя, організувала читальні, різноманітні гуртки, допомагала з відкриттям
дитячих садків і сиротинців.
Іванна Омелянівна всю свою силу віддала літературі. Її твори
друкувалися в журналах, виходили збірки віршів та оповідань. 2.03.1977 р.
Іванна Блажкевич відійшла у засвіти. Похована на цвинтарі в рідному селі
Денисові.
У 1993 році засновано літературну премію імені Іванни Блажкевич, яка щороку видається українським літераторам у її рідному селі на день народження письменниці.
Немає коментарів:
Дописати коментар