29.07. 1865 народився видатний український церковний діяч, митрополит Андрей Шептицький, настоятель Української греко-католицької церкви в 1900-1944 роках, Митрополит Галицький, охоронець Київського митрополичого престолу. Був виразником і поборником національних інтересів українців. Через антиросійські виступи митрополит Шептицький був арештований російською владою і депортований до росії. Звільнений після Лютневої революції 1917. Провадив активну доброчинну діяльність. Заснував у м. Львові Національний музей, опікувався українськими національно-культурними товариствами «Рідна школа», «Просвіта», «Пласт», «Січ», «Сокіл»; своїм коштом облаштовував дитячі сиротинці та садочки, заснував «Народну лічницю» — медичний заклад, який надавав безкоштовну медичну допомогу убогим м. Львова та Галичини. Виступав проти нацизму у численних пастирських посланнях, засуджував знищення нацистами євреїв; врятував бл. 600 осіб, переховуючи їх у соборі Св. Юра та віддалених монастирях. Постать та діяльність митроп. Андрея уславлена низкою метафоричних імен: «Український Мойсей», «Духовний будівничий», «Великий митрополит»; його писемна спадщина є предметом наукових і богословських досліджень. «Його ім’я вже давно стало символом української Церкви, символом духовності нації, символом національного та духовного єднання народу. Для кожного українця ця незвичайна харизматична особистість – святий приклад для наслідування. Адже його заповіти – вчення справжньої віри і любові до свідомого християнства, ближнього, і національного патріотизму – заповіти на всі віки, на всі прийдешні покоління, – пише про митрополита Андрея Шептицького Оксана Сайко. – Свій шлях він обрав свідомо. Прагнув скромним пастирем-монахом служити Богові і людям. Але Господу цього було замало – вимагав від нього більш видатних і більш масштабних діянь, більш ревного служіння, бо знав, що він здатний на більше. А тому обрав і покликав цього шляхетного серцем і сильного духом чоловіка, щоб у ті суворі часи змін і невпевненості, у часи занепаду, страшних випробувань і страждань, що випали на долю нашої нації, він став її духовним Батьком. За все своє життя Митрополит Андрей Шептицький стільки встиг зробити як для Церкви, так і для всієї української нації, скільки досі не зробив жоден церковний діяч. Його життя – це ціле явище, ціла духовна епоха. Тому можемо сьогодні по-справжньому пишатися тим, що мали і маємо такого особливого Божого Пастиря. Тому що його ідеї, його діяння, заповіти, вчення, його дух продовжують жити. І нині він все ще залишається для нас Духовним Батьком. Здається, що його глибокі очі з тим особливим духовним світлом віри і мудрості дивляться на нас і тепер».
Немає коментарів:
Дописати коментар