Микола Вороний - український письменник, перекладач, театральний режисер, актор, громадсько-політичний діяч, театрознавець.
Народився в родині ремісника. Навчався в Харківському реальному училищі, читав та поширював
заборонену літературу. Продовжив навчання у Віденському і Львівському університетах (філософський
факультет).
У Львові познайомився з Іваном Франком. Працював бібліотекарем і
коректором Наукового товариства ім. Шевченка,
режисером. Допомагав Івану Франкові у виданні
газети «Громадський голос» і «Радикал».З 1897 — актор трупи М. Кропивницького, П. Саксаганського та інших.
Член РУП.
Оселився в Києві, працював у театрі М. Садовського, викладав у
театральній школі. Був засновником Української Центральної ради та
Українського національного театру. Жив у Варшаві, де вийшла друком збірка його
поезій «За Україну». Переїхав до Львова. Викладав в українській драматичній школі при Музичному
інституті імені М. Лисенка, деякий час був директором цієї
школи. Вів педагогічну і театрознавчу діяльність. Викладав у Харківському музично-драматичному
інституті, згодом працював у Києві у Всеукраїнському фото
кіноуправлінні…1934 року Миколу Вороного заарештовано як польського
шпигуна. Деякий час перебував у Воронежі, потім його вислали на Одещину. 7
червня 1938 року розстріляний з групою селян за вироком особливої трійки УНКВС Одеської області. В1957 році його реабілітовано.
Орієнтована передусім на читача, вихованого на
найкращих зразках світової літератури, поезія Миколи Вороного була - явищем
високої художньої цінності!
Немає коментарів:
Дописати коментар