З нової книги "Цвяхи"...
ВОНО…
Смакуєш каву, зириш у вікно,
Годинники дрімають, а воно
Уже летить. Воно уже летить.
Ти ще у сні, як той наївний світ,
Що наче кіт на підвіконні спить,
Але життя вже на зворотній лік
Тече у прірву… Бо воно летить.
Запущено пекельний механізм,
І цокає годинник. Лише мить
Лишилася до кроку на карниз,
До крику стін, дахів… Воно летить.
Таке безжальне і таке тупе,
Сирени вже голосять із вікна,
І вкотре увійшовши у піке,
Б'є з темряви навпомацки війна…
СЕРГІЙ ЛАЗО.
Немає коментарів:
Дописати коментар