24 травня - День слов’янської писемності і культури!

 

В Україні цей День встановлено відповідно до Указа Президента України від 17 вересня 2004 року .

У цей день вшановуються святі рівноноапостольні - першопросвітники Кирило і Мефодій. Вони - творці писемності, здійснили переклад богословських книг з грецької мови на старослов’янську, поширювали християнське вчення. Найдавнішою точно датованою кириличною книгою є «Остромирове Євангеліє». Поява абетки і виникнення писемності сприяли розвиткові літератури слов’янських народів, і слов’янська мова стала третьою в Європі після грецької та латини. Слов’янська писемність і культура належать до найдавніших у Європі.

Розвиток культури Київської Русі відбувався самобутнім шляхом, але на той час під благотворним впливом болгарської писемності та культури в цілому. У давньоруських літописах є згадки про відкриття при князівських дворах шкіл для дітей бояр, де викладали ченці-просвітники. У цілому ж, саме в період Х-ХІІ ст.ст. були закладені основи тих дружніх взаємовідносин наших народів, що в подальші віки успішно розвивалися. За Дунаєм поширюються житія руських святих – Ольги, Бориса і Гліба, Феодосія Печерського та ін. Великого значення набувають не лише для Русі, але й для усього слов’янства чудові взірці давньої літератури: «Повість врем`яних літ», «Слово о полку Ігоревім», «Повчання» Володимира Мономаха. Благотворний взаємовплив проявлявся також у сфері мистецтва, насамперед, в архітектурі, живопису, церковно-півчому мистецтві, в художніх ремеслах, народній творчості в цілому, в побуті. Християнська культура, привнесена з Візантії через Болгарію, зазнавала впливу корінної культури слов’ян. Творилося нове мистецтво, що пережило віки - видатні споруди культової архітектури XI-XIV ст. як Софійський собор, церковно-соборний ансамбль Києво-Печерської лаври у Києві.

Мова, скарби літератури і культури слов’ян – це те, що нас об’єднує! Письмове та друковане слово запалює в серцях людей світлі й щирі почуття, допомагає кожному з нас доторкнутися до глибин мудрості та здобути знання.

Слов’янські культурні традиції мають гідне продовження в наш час. Письменники, митці, учені, які представляють нашу державу на світовій арені, сприяють зміцненню міжнародних гуманітарних контактів. Мовна культура – важлива складова розвитку людини, невід’ємна риса активного учасника творення нової держави.